Чи існує в Україні еко-рейдерство?

2019-05-08 19:36:45 / 2

Керівник ГФОГП Лампіка Т.В. прийняла участь у форумі  в якості спікера. Доповідь була посічена темі «Чи існує в Україні еко-рейдерство». 

Текст докладу:

УДК 342.9:351

Т.В. Лампіка, ecopatrull@gmail.com

Аспірант кафедри екології та технологій захисту навколишнього середовища НТУ «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна

 

ЧИ ІСНУЄ В УКРАЇНІ ЕКОРЕЙДЕРСТВО?

 

У статті проаналізовані найпотужніші екологічні рухи громадського контролю в Україні, їх розвиток за останні роки. Порівняння участі громадян у здійсненні громадського екологічного контролю, як реалізацію їх конституційного права на безпечне для життя, здоров’я та довкілля з “екологічним рекетом”, як механізму тиску на бізнес для власного прибутку. Розглянуто можливості існування в Україні екорейдерства. А також використання термінів “екологічний рекет”, «екорейдерство» та «екологічний тероризм», як обвинувачення у сторону громадськості підприємствами-забруднювачами.

Ключові слова: екологічний контроль, рейдер, екологія, навколишнє природне середовище, громадський контроль, громадське формування, екологічне право, правовий статус людини, моніторинг

Keywords: environmental control, raiding, ecology, environment, public control, social formation, environmental law, human legal status, monitoring.

Постановка проблеми: Яким чином можна відрізнити натовп людей, які виборюють право на чисте довкілля від організованих груп, що займаються екологічним рекетом або екорейдерством? За останні роки в Україні сформувалися потужні громадські організації, а разом з ними невеликі групи які займаються “екологічним рекетом”. Підприємства часто використовує поняття еко-рейдерства при відмові державним органам у перевірках, та вживанням цього терміну спростовують у ЗМІ екологічні заклики від населення та вимоги екологічних акцій.

Конституцією України проголошено принцип пріоритету прав і свобод людини порівняно з державними та іншими інтересами. У статті 3 Конституції України йдеться про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою цінністю. Розділ ІІ Конституції України, в якому наводиться перелік прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, містить значну кількість норм екологічного спрямування, що дає змогу стверджувати, що на найвищому рівні закріплено екологічно-правовий статус людини в Україні. [1] Саме спираючись на цей основний документ, люди виходять на вулицю на екологічні акції, утворюють ініціативні групи та об’єднуються в громадські організації екологічної спрямованості.

Метою даної статті є дослідження розвитку екологічного руху в  Україні та оцінити можливості впливу цього руху на розвиток України. Розглянути можливість використання громадського екологічного контроля як механізму “екологічного рекету” на бізнес та взагалі дослідити існування екорейдерства на території сучасної України.

Виклад основного матеріалу статті

Необхідно сформулювати та розділити п’ять основних понять:

-     екологічний рекет;

-     екорейдерство;

-     екотероризм;

-     екотаж;

-     корупція

Останні роки ці терміни використовуються в ЗМІ, представниками підприємств-забруднювачами, політиками та громадськістю. Тому для уникнення заміни понять треба розглянути кожне окремо.

Рекет – це вимагання, яке зазвичай має форму організованої злочинності із застосуванням погроз, жорстокого насильства, взяття заручників. Збираючи данину, злочинна організація зазвичай гарантує підприємцям захист від здирництва із боку інших злочинних груп або злочинців-одинаків. Щоб гарантувати стабільну плату, рекетири прагнуть брати на себе роль верховного арбітра у суперечливих ситуаціях, пов'язаних з майновими суперечками між своїми клієнтами (боргові зобов'язання, виконання контрактних угод) [2]. Термін “екологічний рекет” можна використовуватись в випадках, коли річ йде про вимагання коштів від будь-кого за нерозголошення (замовчення) проблем у сфері екологічної безпеки, наприклад, на підприємстві-забруднювачі.

Корупція ‒ використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, або, відповідно, обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі, або, на її вимогу, іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей [3].

Як правило, ЗМІ часто плутає ці два поняття, та видає випадки корупції посадових осіб, наприклад, працівників Державної екологічної інспекції, за яскраві приклади, екологічного рекету, що є докорінно не вірним.

Рейдерство (в Україні)  вилучення майна на нібито законних підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації юридичних осіб тощо). Рейдерство «по-українськи» здебільшого полягає у набутті сумнівними шляхами тимчасового права розпоряджатися активами та якнайшвидшим продажом цих активів пов'язаним із рейдером особам, із наступними перепродажем вилучених активів між пов'язаними особами, маючи на меті завадити (унеможливити) їхньому поверненню законним власникам [4]. Тобто екорейдерством можна називати тільки ті випадки, коли є спроба змінити право власності за рахунок екологічних проблем підприємства. Наприклад, не надання Дозволів на викиди без яких згідно ст. 12 ЗУ  “Про охорону атмосферного повітря” [5], що призвели до зупинки підприємства та дали змогу за рахунок проблем що виникли змусити власника дешево продати акції.  Такий випадок ми спостерігали у 2015 році стосовно підприємства ПАТ “Кримський титан”.

Екотероризм (інколи як «зелений тероризм») ‒ вид тероризму, що здійснюється під гаслами збереження природного середовища та захисту прав тварин або дикої природи (wildlife) в цілому. Різні джерела визначають термін дещо по-різному. З точки зору ФБР США, екотероризм визначається як «використання загроз або насильства кримінального характеру проти невинних жертв або їх власності з боку організацій, орієнтованих на охорону природи з політичних причин, часто включаючи дії символічного характеру». За даними ФБР, в період 2003–2008 років екотероризм приводив до щорічних збитків на суму близько 200 млн доларів США лише на території Сполучених Штатів Америки. На думку ФБР, з початком XXI століття подібна діяльність і тактика набула суспільно-небезпечного характеру [6].

Екотаж ‒ дія, що має на меті зупинити, порушити або сповільнити якийсь процес, шкідливий для природи, переважно умисне знищення або пошкодження майна. Екотаж передбачає нанесення шкоди тільки неживим об'єктам. Мета екотажу ‒ зробити екологічно шкідливі дії економічно невигідними. Масштабні акти екотажу інколи з'являються у центрі уваги держави і громадськості, і в засобах масової інформації діяльність «екотажників» часом називають екотероризмом. Самі ж активісти класифікують свої дії як акт громадянської непокори. Слід зазначити, що екотаж від тероризму відрізняє те, що його єдиною мішенню є власність, а не люди, з іншого боку, на відміну від актів громадянської непокори, дії прихильників екотажу є таємними і силовими.

Базовою ідеологією екотажу є екоцентризм. Е. Еббі, Д. Форменом та іншими засновниками ектотажу був розроблений спеціальний етичний кодекс екотажника (ековоїна), згідно з яким акції екотажу не повинні стати причиною загибелі або поранення будь-яких живих істот, у тому числі і людей, що гублять природу, і не повинні переростати в самоціль чи хуліганство. Разом з тим заради охорони природи можна знищувати обладнання, техніку, будь-яку приватну власність, якщо вона губить природу. Екотаж застосовується в особливих, екстрених випадках, коли потрібно терміново зупинити знищення ділянки дикої природи, особливо, коли це вторгнення відбувається незаконно. Екотажники часто цитують слова американського філософа і захисника дикої природи Генрі Торо, який говорив, що якщо закон порушує справедливість, то порушуйте закон.

Майже кожне згадування про любе з цих понять пов’язане з громадською активністю. Вважається, що саме громадська активність використовується в інтересах окремих приватних цілей. При оцінці дій громадських об’єднань чи окремих активістів іноді використовують ці терміни, характеризуючи їх тиск на бізнес. Тому для того щоб дати відповідь на питання, треба проаналізувати екологічний рух в Україні за останні роки.

На території України, за даними Реєстру громадських об'єднань [8], зареєстровано 1900 громадських об’єднань (окремо рахуються організації міст Київ і Сімферополь) та два громадських формувань з охорони громадського порядку, що ставлять своєю основною метою охорону довкілля. На рисунку 1 наведено зафіксовані об‘єднання з охорони природи на території України за розподілом по областям.


Рисунок 1 ‒ Кількість громадських об'єднань на по областям України

Аналізуючи отримані дані можна зробити висновок, що тільки у Запорізькій, Київській та Чернівецькій областях в обласних центрах знаходяться більше половини з загальної кількості громадських організацій у області. У більшості областей громадськість більше організовується у межах області. Можливо це викликано тим, що у обласних центрах не розташовані великі підприємства-забруднювачі, які і викликають найбільше невдоволення громадян. Але як показано на рисунку 2, де наведено кількість громадських організацій найбільш забруднених міст України, кількість природоохоронних організацій промислових міст не дуже велика.

За останні роки, завдяки донорству іноземних фондів, екологічний рух набрав обороти розвитку в Україні. Громадські організації присутні в якості членів “Громадських рад” на всіх рівнях виконавчої  та законодавчої влади. Громадські організації узяли на себе функції екологічного контролю, розробляють законопроекти та приймають активну участь в обговоренні нових нормативних актів, виборюють право на чисте довкілля в судах. Найбільш відомі та впливові це: Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина", громадська організація «Всеукраїнська екологічна ліга» та громадське формування з охорони громадського порядку «Екологічний патруль».


*за винятком обласних центрів

Рисунок 2 ‒ Кількість громадських об'єднань у найзабрудненіших містах України

Паралельно з цим почали з’являтися громадські організації, ціль яких збалансувати або зменшити вплив громадськості на державні органи. Також такі організації застосовують працівники міністерств як можливість отримання коштів від державних органів та фондів. Ці організації, як правило, представлені однією особою на усіх заходах, не мають діючого офісу та з ними не можливо зв’язатися. Поряд з такими організаціями, з’являються організації засновані для “охорони спокою” бізнесу.

Завдання екологічного контролю сформульовані у статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» [9]. Вони полягають у забезпеченні додержання вимог чинного екологічного законодавства всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Законодавчі засади громадського екологічного контролю встановлені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», в якій визначені основні повноваження громадських організації (об’єднань) та громадських інспекторів за цим напрямом діяльності.

Сьогодні в Україні можна спостерігати два види екологічного контролю:

-    державний екологічний контроль;

-    громадський екологічний контроль.

І саме громадський контроль більш впливовий завдяки розголошенню в ЗМІ та соціальних мережах, і його використовують в якості механізму для “екологічного рекету” [10].

Закон України “Про оцінку впливу на довкілля” [11] мав би стати це одним впливовим механізмом громадського контролю в Україні. Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності, про що йдеться у статті 7: “Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті”. Але за рік спостерігань за процедурами слухань склалась сумна статистика ігнорування громадськістю цих процедур. В деяких випадках спостерігалась бурхлива активність завдяки розголосу проблем пов’язаних з роботою (або планами) підприємства. Як правило, це потужні виробничі потужності корпорацій. Якщо переглянути відео-фіксацію усіх громадських слухань за період 2018 року, то чітко відстежується бажання громадян мати можливість “заборони діяльності”, бажання мати прямий вплив на це рішення.

Розуміючи цей вплив та нестабільність правого статусу підприємств, а також їх реальні порушення екологічної безпеки, виник окремий вид отримання прибутку – “екологічний рекет”. До застосування “екологічного рекету” прибігають співробітники державних органів контролю, державні органи які надають будь-які дозволи екологічного характеру,  посадові особи органів місцевого  самоврядування, правоохоронні органи та окремі громадяни. Цей тиск появляється через скарги до державних органів контролю, через перевірки різного рівня. Треба відзначити, що згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» через суд можна винести рішення про тимчасову призупинку підприємства чи його частини, де виявлено порушення або ж анулювання ліцензій. Яскравим прикладом є позбавлення ліцензії ТОВ “Еко Нова” [12] та намагання отримання грошей від керівництва ТОВ “Елга” [13]. Саме ЗМІ плутаючи поняття екологічного рекету з поняттям корупції, стають джерелом спаплюження свідомості громадян.

Яскравим прикладом екологічного рекету можна вважати діяльність К. Більцан [14] на Дніпропетровщині та арешт керівника громадської організації у м. Київ [15], які вимагали гроші за замовчення екологічних проблем, не створення перешкод у веденні бізнесу проведенням акцій протесту та перевірками за їх скаргами. Такі випадки формують негативну громадську думку про діяльність екологічного руху. А представникам бізнесу дають можливість кожен раз, коли виникають конфлікти екологічного характеру, видавати свої реальні екологічні проблеми за екологічний рекет з сторони зацікавленої громадськості.

Виникають певні ризики для підприємств, які намагаються вирішити свої екологічні проблеми через представників або громадськості (яка скаржиться), або через співробітників державних органів пропонуючи їм гроші. Але державні органи погоджуються на такі “поступки” тільки при умові заспокоєння громадськості. Випадки вимагання грошей представниками контролюючих органів іноді висвітлюються в ЗМІ [16].

В Україні зустрічаються випадки екотероризму. Так, у 2017 році було підірвано трактор протестуючими в с. Єлізоветівка, Дніпропетровська область [17]. Люди вимагали не виливати біологічні відходи на поля.

Шипування дерев у 2010-2013 роках проходили в парку Горького (Харків), Гідропарку, Чернечому лісі і на Лисій горі (Київ). У 2018-2019 роках українські захисники довкілля провели серію масових акцій екотажу проти незаконного будівництва автозаправних станцій «СКАЙ» та ТОВ «Восток газ» в Дніпропетровській області [18] , в ході яких було порушено кримінальні справи, нараховано збиток та були проведені перевірки державними органами [19], що змусило прокуратуру визнати порушення законодавства та скасувати договір на користування землею. Громадське формування з охорони громадського порядку “Екологічний патруль” було не один раз звинувачено в екотажі на території Дніпропетровській області. Випадки екотажу напряму залежать від якості виконання контролюючих функцій екологічною інспекцією.

Висновки з проведеного дослідження

В Україні є поодинокі випадки екорейдерства, але більшість випадків можна віднести до екотажу або екологічного рекету. Впровадження екологічного контролю з системою моніторингу повинно зменшити можливість використання екологічного рекету. Також, після закінчення реформи в галузі екологічного контролю, повинна зменшитись кількість випадків екотажу в країні.

Окремий вплив на зазначені проблеми має соціальна відповідальність самого бізнесу. Державне стимулювання підприємств екологічно модернізувати свої потужності повинно набирати оберти та унеможливити випадки екологічного рекету або екотажу.

Використані джерела

1.   Конституція України; Закон України від 28 червня 1996 р. // ВВР. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2.   Рекет. Заголовок з екрану [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/Рекет

3.   Про засади запобігання та протидії корупції ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 45, ст. 691 [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/13666:2278

4.   Рейдерство [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Рейдерство

5.   ЗУ Про охорону атмосферного повітря Закон України Про охорону атмосферного повітря від 16.10.1992 № 2707-XII [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12

6.   Екотероризм [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Екотероризм

7.   Екотаж [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Екотаж

8.   Реєстр громадських об'єднань [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://rgo.informjust.ua

9.   Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12

10. Экологический рэкет [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.minprom.ua/articles/44860.html

11.Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19

12.           ТОВ «ЕКО НОВА» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://old.menr.gov.ua/rezultaty-perevirok-doderzhannya-litsenziantamy-litsenziynykh-umov-povodzhennya-z-nebezpechnymy-vidkhodam/5439-tov-eko-nova

13.          Єдине підприємство в державі, яке має ліцензію Мінохоронприроди на ліквідацію небезпечних відходів, заявляє про рейдерський напад [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://shostka.info/shostkanews/rejderskiy_napad/

14.           Почему правоохранители Днепра игнорировали «бизнес» Константина Бильцана [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://dengi.informator.ua/2019/03/11/pochemu-pravoohraniteli-dnepra-ignorirovali-biznes-konstantina-biltsana/

15.У Київській обл. на рекеті викрили голову однієї з громадських організацій з питань захисту екології [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://ua.112.ua/avarii-np/u-kyivskii-obl-na-reketi-vykryly-holovu-odniiei-z-hromadskykh-orhanizatsii-z-pytan-zakhystu-ekolohii-399523.html

16.           Экологи Днепра забыли про закон, пытаясь провести проверку бизнеса без разрешения руководства [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://verhovenstvo.com/view/16197

17. Экологический скандал под Днепром: трактор птицефабрики подожгли коктейлями Молотова [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://dp.informator.ua/2017/06/18/ekologicheskij-skandal-pod-dneprom-traktor-ptitsefabriki-podozhgli-koktejlyami-molotova/

18.           Рейд по "ничейным" заправкам на Набережной Заводской [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=ZdlU9xtvKcQ&list=PLgPJeYhhhB9zUSWzHcD1A0aU0CA4Fe0SM&index=19&t=2s

19.           В Днепре на Набережной Заводской будут работать незаконные заправки [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://dengi.informator.ua/2018/10/22/v-dnepre-na-naberezhnoj-zavodskoj-budut-rabotat-nezakonnye-zapravki/